З нагоди відзначення 30-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан, до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, з метою національно-патріотичного виховання учнів у Вороновицькій СЗШ І-ІІІ ст.№1 було проведено годину пам’яті «Цей одвічний біль-Афганістан!».

Афгану болить… Хтось не з чуток знає ту біль, а хтось і досі не може зрозуміти нашої участі у тій 10-літній війні. Саме на ці та інші питання, які залишаються відкритими, намагалися знайти відповіді організатори заходу, присутні воїни-інтернаціоналісти, та усі учасники.

Ведучі ознайомили присутніх із архівними матеріалами війни в Афганістані, зазначили, що для воїнів-афганців, війна триває й досі – у спогадах, снах, у думках. Вони закликали пам’ятати цю війну, цю трагедію, пам’ятати ветеранів, виявляти розуміння до тих, хто пройшов через «пекло» Афгану. Пам'ять про подвиг воїнів-інтернаціоналістів живе в наших серцях, ми шануємо та бережемо пам'ять про полеглих.

Нікого не залишив байдужим виступ воїна-інтернаціоналіста Скалецького С.І., вчителя нашої школи, який висловив великий жаль з приводу тих кривавих років 30-річної давнини. У розповіді Сергій Іванович згадував своїх бойових побратимів, згадував і тих хлопців, які не повернулися з війни, а навіки залишилися в пам’яті.

Директор школи Пелешок В.А. висловив слова вдячності воїнам-афганцям, які з гідністю та честю виконали свій інтернаціональний обов’язок, звернувся до присутніх у залі учнів з проханням пам’ятати історію, аналізувати її кроки, щоб не повторювати помилок минулого, побажав усім здоров’я, щастя та мирного неба над головою.

Усіх присутніх вразила відеопрезентація «Афганістан – незаживаюча рана!», про вороновичан – учасників бойових дій в Афганістані, створена Скалецькою Л.А. – вчителем інформатики Вороновицької СЗШ.

Пам'ять про загиблих у десятирічній Афганській війні вшанували хвилиною мовчання та запалюванням свічки пам’яті.

В рамках заходу учні 8-11 класів мали змогу ознайомитись з викладкою літератури "Афганістан моя кривава рана..." організованою бібліотекарем Голоскевич О.І.

Минуло 30 років, як закінчилася десятилітня ніким і нікому не оголошена трагічна війна. Але в людській пам’яті вона буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдат і сльозами жінок та матерів, обелісками з залізними зірочками та піснями, які увірвалися в наше життя.

Минають дні, ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль Афгану – навіки,

В душі чомусь не замовкає.