По указу короля Августа III у 1748 році Вороновиця одержує статус містечка. Та розвитку його перешкоджало кріпацтво. В середині XVIII століття Вороновиця стає власністю польського магната Михайла Грохольського, і зостається в цій сім'ї понад 100 років. В 70-х роках XVIII стотіття Грохольські будують на місці старого панського маєтку великий палац. Палац було побудовано в стилі раннього класицизму, в 1770 — 1777 роках.
Недарма селище зветься колискою авіації. У 1869-1876 роках тут проводив свої досліди з літальними апаратами винахідник першого у світі літака - морський офіцер, капітан І рангу Олександр Федорович Можайський, випередивши своїм винаходом американців братів Райт на 20 років.
Потомствений моряк, у 28 років лейтенант Можайський у складі екіпажу фрегата «Діана», відправився в кругосвітнє плавання. Талановитий моряк, відмінний художник, Можайський керував будівництвом одного з перших у Росії гвинтових кліперів. За мужність Можайський був нагороджений орденом і медаллю: він успішно командував флотилією, що охороняла Амурський лиман.
О.Ф. Можайський
Ще під час далеких плавань Олександр Федорович почав цікавитися літальними апаратами. Спостерігаючи за птахами, вивчаючи крило пернатих, Можайський зробив відкриття, що дозволили йому пізніше створювати літальні апарати.
У сімдесятих роках XІХ століття, вийшовши у відставку, він оселився в маєтку свого трагічно загиблого брата у Вороновиці. Спочатку Можайський проводив досліди з повітряними зміями. Після трьох років вимірів, підрахунків та випробувань авіаконструктор створив повітряного змія такого розміру, що на ньому можна було літати на буксирі за возом, запряженим трійкою коней. Цей повітряний змій став прототипом найпростішого планера. Випробування літальних апаратів проводилися на дачі Можайських над Південним Бугом.
У старому вороновицькому парку, розбитому ще наприкінці XVІІІ століття, до наших днів зберігся палац польських магнатів Грохольских, де жив і створював свої літаки Можайський. У триповерховому палаці, що складається з 43 кімнат, зараз розташувалася школа. Дві зали займає музей історії авіації і космонавтики ім. Можайського. Експозиція музею розповідає про розвиток вітчизняного повітряного флоту, про перших авіаторів і їхні рекорди. Експонати відображають велику роль авіації у Великій Вітчизняній війні, розповідають про перші кроки людства в космос, про талант винахідників і мужність льотчиків-випробувачів.
Архітектурні прийоми будівництва запозичені із Італійської архітектурної епохи Палладіо - палаци з легко вигнутими боковими крилами. Схема палацу - основний об'єм палацу з портиком та фронтоном, який доповнюється по боках галереями, фланкіруємими павільйонами. Можливим архітектором був Д.Мерліні, який в 1774-1777 роках був королівським архітектором і розробляв проекти палаців польським магнатам, проживаючим на Україні.
Триповерховий об'єм палацу є центром композиції маєтку. Він розташований на самій високій точці місцевості. При допомозі широко розставлених полуовальних крил, будинок наче "обнімав" тих, хто наближався до палацу. По периметру крила охоплює орнамент із гирлянд плодів і квітів, який чередується з бичачими черепами - мотив далекого язичного минулого.
Загальна площа приміщення будинку 2500 м². В приміщенні розташовано 43 кімнати: 1-й поверх - вестибюль, гардероб, прийомна, служби. 2-й поверх - парадні кімнати, їдальня, кабінети, бібліотека. 3-й поверх - жилі кімнати, приміщення для прислуги. Найбільш парадними і багато оформленими були зали другого поверху південного крила, де зберігся скульптурний декор стелі (тепер тут розташований музей авіації та космонавтики).
Палац був оточений парком, закладеним в кінці XVIII ст. Територія парку спланована за принципом французьких парків XVIII ст. Перед головним фасадом був розташований круглий партер, оточений цегляною огорожею.
Останнім власником, вороновицького маєтку, із Грохольських був - Адольф Грохольський, який виїхав у Австрію. А будинок в 1869 р. був куплений в Одесі на торгах Миколою Федоровичем Можайським - капітаном II рангу. Але згодом новий володар трагічно загинув і управляти маєтком приїжджає брат покійного - капітан І рангу Олександр Федорович Можайський. Він прожив в помісті з 1869 по 1876 р.
За період життя у Вороновиці Олександр Федорович крім того, що обіймав посаду Брацлавського мирового судді, він виконав значну роботу, яка передувала побудові повітроплавального снаряду. Він проводив досліди з птахами, вивчаючи умови горизонтального польоту, моделює велетенські повітряні змії. Саме, проживаючи у Вороновиці, Можайський виготовляє свою першу модель. Вона складалась з невеличкого човника в середині якого вміщена годинникова пружина. Човник встановлений на чотирьох коліщатах, які слугують для розбігу і посадки. До бортів човника прикріплено крильце, застосовано невеликий пропелер, вертикальне та горизонтальне оперіння. Для випробовування своєї моделі Олександр Федорович вибрав високий пагорб на березі р.Південний Буг біля с.Потуш, що в урочищі "Дубина", де знаходилась дача Можайських. Планер прив'язували довгим мотузком до трійки коней. Коли коні швидко тягли воза, особливо з гори, планер злітав у повітря і рухався за возом, при зменшенні швидкості апарат знижувався і котився на своєму візку. Польоти на повітряному змії дали можливість О.Ф.Можайському правильно визначити розміри підйомної поверхні, здатної тримати літальний апарат важчий за повітря, з людиною. Олександр Федорович з новою енергією береться за свої літаючі моделі і значно удосконалює їх.
В 1876 році О.Ф.Можайський вирішує переїхати до Петербурга, щоб там, як він писав "Подальшими дослідами над моделями перевірити свій проект повітроплавання".
Повітряний змій Можайського зберігався досить довго. Виявлено, що у 90-х роках молодий Можайський (Микола Миколайович) відремонтував змія і демонстрував його польоти на дачі "Дубини". Дача Можайських "Дубина" згоріла в 1918 р., на жаль згоріла і модель планера. Сьогодні на місці випробовування апарату встановлено пам'ятний знак, збереглись залишки парку, який був біля дачі.
Багато чого бачило на своєму віку село Вороновиця: коронованих осіб, революції, війни репресії, будівництво "Світлого майбутнього", всі ці катаклізми пережив палац Грохольських.