Сьогодні під дахом бувшого палацу Грохольських - Можайських працює ще один музей - меморіальна кімната-музей кобзаря Володимира Максимовича Перепелюка, який було відкрито 8 листопада 2000 р. - на честь вшанування 90-річчя українського кобзаря В.М.Перепелюка. Шлях до кобзарства, як високого мистецтва, був злетом його таланту. А все починалось з Вороновицького аматорського театру при сільськогосподарському технікумі, де йому в п'єсі "Тарасова ніч" потрібно було зіграти роль кобзаря. В 1939р. В. Перепелюка запрошують до кобзарського ансамблю при Київській філармонії. В 1944 р. створюється в Києві Державний український народний хор. Перепелюк стає солістом хору, створює свої твори: "Дума про визволення України", "Про Ковпака", "Про Олега Кошового", пісні "Доріженька", " Про закінчення війни".

Провідна роль артиста давала можливість зніматись в кінофільмах як: "Тарас Шевченко", "Зачарована Десна", "Сліпий музикант". Вся багатогранна діяльність кобзаря відображена в експонатах музею це і фото різних років, листи, ноти, журнали, музичні інструменти, які належали Володимиру Максимовичу, особисті речі тощо.

В 70-х роках В.М.Перепелюк вийшов на пенсію, повернувся до Вороновиці. Володимир Максимович дуже любив природу, ліс і тому іде працювати до лісництва. Хоч і був понад чверть століття артистом, але в душі назавжди лишався відданим землі. Ця робота надихала його на створення колекції "Геніальна художниця природа", яка нараховує 86 предметів зроблених руками майстра. З колекцією кобзаря ознайомлювались учні шкіл області, училищ, трудових колективів, про що свідчать книги відгуків зібрані кобзарем за багато років. В кожну гілочку, корінчик, з яких виготовляв вироби , кобзар вносив свою долю фантазії і таланту. Для кожної речі в нього була приготовлена пісенька чи вірш, придумував своїм витворам чудернацькі назви. Наприклад "Пегас", "Чапля-модниця", "Голодний вовк", " Птаха-ліра", "Жар-птиця", "Корабель пустелі", "Птиця-цариця" та інші.

Жива природа розкрила і літературний талант кобзаря. І виходять із-під пера: "Ой у лісі, лісі зеленому" /1969/, "Повість про народний хор", /1970/, "Ось вони які..." /1980/.

Музейна експозиція розкриває шлях В.Перепелюка до кобзарського мистецтва, зв'язки з корифеями української культури П.Тичиною, М.Рильським та ін. Про це свідчать численні книги з дарчими написами авторів, які виставлені на книжкових полицях в музеї. Творчість талановитого співця, кобзаря, майстра відкриває нам нові сторінки книги нашого українського фольклору і мистецтва.

Copyright Лідія Сауляк © 2024